fbpx

AIoT: навіщо Інтернету речей потрібен штучний інтелект

26 Листопада 2020
Блог > Перспективи IoT > AIoT: навіщо Інтернету речей потрібен штучний інтелект

Як думаєте, робот зі штучним інтелектом зміг би взяти участь у конкурсі на кращий анекдот? Які шанси на перемогу були б у ШІ та у звичайних учасників, людей?

У кінці статті ми дамо наш варіант відповіді на ці питання. А поки розберемось, що є насправді “штучним інтелектом Інтернету речей”: потужний інструмент для роботи з великими даними чи просто нова іграшка для техногіків. 

 

У дискусіях про Індустрію 4.0 часто згадуються терміни «штучний інтелект» та «промисловий Інтернет речей». Багато хто використовує обидва поняття як синоніми, бо ці технології часто взаємодоповнюють функціонал один одного. Проте, в такому випадку необхідно поговорити про третє поняття – штучний інтелект речей, Artificial Intelligence of Things (AIoT).

Поєднуючи можливості AI та IoT збирати, зберігати, видавати величезні масиви даних, AIoT проводить справжню цифрову трансформацію наших звичних робочих та суспільних устоїв. 

 

Що таке «штучний інтелект речей»

 

Мережі Інтернету речей, що їми керує штучний інтелект, називають AIoT – artificial intelligence of things, перекладаємо з англійської як “штучний інтелект речей”. AIoT поєднує можливості штучного інтелекту та IoT, тому може знайти застосування майже у всіх галузях людської діяльності. 

Перш ніж пояснювати, як саме дві технології взаємодіють в AIoT, треба розібратися у кожній окремо: 

  • Інтернет речей (internet of things) — це системи, в яких Інтернет підключається до різних об’єктів, сенсорів, пристроїв – речей – щоб вони могли збирати та передавати інформацію про своє оточення через програмне забезпечення або ж інші пристрої. Ціль IoT – підключити прості об’єкти до комп’ютерів та інших обчислювальних машин. 
  • Поняття штучного інтелекту (artificial intelligence) використовується на позначення системи, що подібно до людини та тварини здатна навчатися, збираючи інформацію або виконуючи завдання. До технологій AI відносять машинне навчання (ML), обробку природнього мовлення (NLP), розпізнавання голосу та облич, а також глибинне навчання. Іншими словами, AI  наділяє машини та об’єкти розумом. 

Разом дві технології поєднуються у інтелектуальні пов’язані системи, де штучний інтелект грає роль «мозку», а Інтернет речей – «тіла». IoT пристрої збирають та передають дані з численних джерел, підтримуючи процес навчання AI, щоб той знав, як правильно здійснювати автоматизацію потрібних процесів. Завдяки штучному інтелекту системи Інтернету речей можуть навчатися та приймати рішення з керування даними та їх аналізу, що підвищує продуктивність.

 

Як AI посилює ефективність Інтернету речей 

 

Багато хто стверджує, що Інтернет речей не працює без штучного інтелекту, однак це не зовсім правильне судження. За своєю природою IoT є збором даних. Він існує для того, щоб компанії збирали всю інформацію про свої показники виробної спроможності, процеси, продукти. Так вони можуть приймати більш обґрунтовані рішення. 

Перші версії IoT систем базувались на хмарній обробці даних. Вона надавала обчислювальну потужність, можливість підключення до мережі та пам’ять, що потрібна для підтримки міжмашинної взаємодії (M2M). Також використовувались фреймворки, такі як Spark чи Hadoop, для аналізу закономірностей, тенденцій та співвідношення роботи підключених між собою машин. 

Проте, технологія Інтернету речей вже давно вийшла за рамки старих систем. Датчики тепер знаходять застосування усюди: від інтелектуальних лічильників до дронів, сільськогосподарчої техніки та цілих автопарків. 

Тепер там, де застосовується IoT, штучний інтелект вбудований у різних місцях: у пограничних обчисленнях, наборах мікросхем, програмному забезпеченні –  досить органічно вплітається в мережу. Зазвичай такі системи забезпечують взаємодію всіх підключених компонентів через API, через нього ж AI оптимізує процеси та витягує цінну інформацію з неструктурованих даних, отриманих з IoT пристроїв.

 

Навіщо штучний інтелект, якщо вже є Інтернет речей

 

Відповідь проста: все через об’єми інформації. Для бізнесу цінність Інтернету речей є в його здатності перетворити майже все у точку відправних даних – від вантажівок до аптечних рецептів. Проте, без вбудованого штучного інтелекту ми не зможемо використати ці дані на повну. За даними PwC, технологія ШІ настільки часто використовується в тандемі з Інтернетом речей, що скоро він стане невід’ємною вимогою для IoT систем. На це є дві причини:

По-перше, AI забезпечує аналіз і реагування у режимі реального часу. Там, де системи IoT можуть тільки збирати і організовувати потік даних, системи AIoT можуть піти далі. Платформи IoT надають інтерфейс для збору даних з різних пристроїв, а всю інформацію можна легко проаналізувати та використовувати за допомоги AI / ML. Так ШІ знаходить аномалії, збої та загрози для безпеки систем у режимі реального часу, і у багатьох випадках його можна запрограмувати на реагування. 

По-друге, штучний інтелект проводить довгостроковий аналіз, даючи користувачам визначати тенденції і закономірності протягом певного часу. Складні алгоритми дозволяють підприємствам проводити прогнозуючу аналітику на основі багатьох сценаріїв, спрощуючи процес вирішення проблем для користувачів. Так бізнес в режимі реального часу може оцінювати ризики і реагувати на них, вносити зміни у робочі параметри, уникати незапланованих простоїв, отримуючи переваги перед конкурентами. 

 

Інтернет речей на основі штучного інтелекту: приклади застосування 

 

Згідно зі звітом IDC «IoT: How IT Leaders are Breaking Away», наявність ШІ у системі визначає ефективність IoT. 90% активних його користувачів повідомили про більшу рентабельність інвестицій в Інтернет речей порівняно з очікуваним ROI.

Не дивлячись на те, що багато способів застосування AIoT були розроблені для конкретних галузей (наприклад, предиктивна діагностика промислового обладнання, інтелектуальні візки для магазинів, створення медичних знімків на основі ШІ), головна перевага одночасного використання ШІ та Інтернету речей це легкість обробки даних. 

Частіше за все ШІ та Інтернет речей використовують для уникнення простоїв, оптимізації операційних процесів та кращого розуміння даних, чиї об’єми постійно збільшуються. 

Ось декілька сучасних прикладів застосування AIoT:

  • Периферійні обчислення, що включають в себе обробку великих об’ємів даних з високою швидкістю і дозволяють користувачам приймати рішення локально, не відправляючи дані у хмару. Там, де пристрої IoT збирають дані, саме технології AI / ML дають приймати рішення на периферії. 
  • Колаборативні роботи (коботи) представляють собою найбільш швидкий сегмент промислової автоматизації. Комбінація датчиків IoT та AI-ML моделювання наділяють роботів сприйняттям та розумінням навколишнього середовища, дозволяючи самостійно приймати рішення та працювати пліч-о-пліч з людьми.
  • Цифрові двійники – віртуальні копії фізичних об’єктів, що дають користувачам можливість проводити симуляції запуску нового обладнання та роботи пристроїв. Наприклад, ви можете використовувати цифрових двійників для тестування нового двигуна чи вітряної турбіни перед початком їх виробництва. 
  • Автономні роботи для доставки на етапі “last mile”. Хоча автономних роботів-кур’єрів цілком можна віднести до категорії “коботи”, тут варіант їхнього застосування трохи інший. Технологія AIoT використовується у міському середовищі для скорочення витрат на доставку, пришвидшуючи її – а це ключовий фактор для клієнтів.

 

Розвиток ШІ та Інтернету речей у майбутньому

 

Без інтелекту великі дані нам не такі корисні. 

IoT пристрої стають все більш доступними на ринку, і все більше компаній розгортатимуть мережі Інтернету речей у надії скоротити витрати, збільшити прибутки або покращити свої основні процеси. І хоча можна використовувати Інтернет речей без AI, він сам не впорається з об’ємом даних від безлічі датчиків, пристроїв та машин, що складають промислову IoT екосистему. По мірі того, як інформація стікатиметься з виробничих ліній, ланцюжків поставок тощо, без ШІ людям буде складно самостійно займатися сортуванням даних, не кажучи вже й про виокремлення корисної інформації з загального масиву показань.  

Консультанти iotji допоможуть вам розробити стратегію Інтернету речей, орієнтовану на цільові завдання вашої організації. Взаємодія з клієнтами починається з інтерв’ю, щоб дізнатись ваш вид діяльності, основні робочі процеси та типи проблем, що ви хочете вирішити через IIoT. Ми зможемо оцінити роботу вже існуючих систем та спланувати ваш шлях до цифрової трансформації. Зателефонуйте нам сьогодні, щоб дізнатись більше про наші рішення для Інтернету речей.

і наш варіант відповіді

Нейронні мережі ШІ – природні імітатори, які вчаться на великій кількості прикладів та зразків. Для участі у конкурсі на кращий анекдот штучному інтелекту буде необхідно прописати правила для створення смішних каламбурів. Але жарти саме тому й смішні, бо є неочікуваними та йдуть проти очікуємого, проти правил.

Скоріш за все, анекдоти у ШІ будуть нудними.

Але ми в нього віримо, бо прогрес не стоїть на місці.

Контакти

Адреса:

вул. Маричанська, 18, м. Київ, 03040, Україна

Тел/факс:

+380 44 323 88 88

E-mail:

sales@iotji.io

whatsapp

Whatsapp:

+380674446850

Зв'язатися з нами





    Замовити дзвінок
    +
    Чекаю дзвінка!
    Call Now Button